Історія походження та розвитку картонних коробок

Якщо розтин упаковки перетворюєш на ритуал,
те й зміст стає особливим.
Упаковка сама собою може розповісти цілу історію.
                                                           Уолтер Айзексон

Картонні коробки: початок

Важко сьогодні уявити упаковку товарів без картону. Цей матеріал ґрунтовно зайняв лідируючі позиції, але з'явився відносно недавно – лише 2 сторіччя тому. І 200 років знадобилося для покращення якостей картону та удосконалення його виробництва.

Папір відомий людству ще до нашої ери. Як упаковка її почали використовувати набагато пізніше. Спочатку вона була предметом розкоші. З моменту розвитку дорогого та складного друкарства, цінні на той час книги потребували надійного захисту. Так у XVI столітті з'явилися книжкові палітурки з подоби картону.

Картонна упаковка вперше була виготовлена ​​в Англії на початку XIX століття. У 1817 році англієць Малкольм Торнхілл вигадав з окремих листів картону скласти готову коробку. Хоча цей матеріал не включав гофровані листи, але був досить затребуваний. У такій тарі було популярно привозити до Європи тутових шовкопрядів та їх лялечок із Японії для виробництва шовку.

Виготовлення коробок робилося вручну, без верстатів. У більшості випадків вони мали овальну або круглу форму, оскільки картон було легше гнути, а не різати. Одними з перших можливостей картону, як пакувального матеріалу, зуміли оцінити торговці галантерей та парфумери.

Готові коробки були об'ємними та займали багато місця. Так виникла потреба у компактній тарі, з'явилися перші самозбірні коробки. Продавець вкладав товар в упаковку, складання якої займало багато часу, що значно знижувало якість сервісу. В 1879 Роберту Гейру вдалося зробити прорив в удосконаленні картонної тари. На це наштовхнула власника бруклінської друкарні випадкова поломка: лінійка на підготовлених до друку пакетах зробила рівні прорізи. Прийшло рішення виготовляти коробки за шаблоном. Загострені штампи друкарського верстата використовуватиме висікання картону, а тупі – для біговки (формування рівного згину без тріщин і заломів).

Такі коробки можна було зберігати у розкладеному вигляді та швидко збирати. Гейр поєднав два процеси: виробництво та друк на коробках. Йому вдалося досягти виготовлення 7,5 тисяч ящиків за годину. Так, у Брукліні з'явилася перша фабрика упаковки. Виробник пластівців, компанія Kellogg – дебютант продажу продукції у картонних коробках. Хоча упаковка і відрізнялася дизайном від сучасної, але дуже затребувана. Коробки з картону стали активно застосовувати для продажу продуктів харчування не тільки.

Поява гофрованого картону

Незадовго до винаходу верстата для картонної упаковки було створено гофрокартон. У 1856 році англійці Едвард Хілі та Едвард Аллен запатентували гофрокартон для використання як підкладки капелюхів. А в 1871 році американець Альберт Джонс придумав застосовувати цей матеріал для перевезення крихких скляних колб та флаконів. Він запатентував одношаровий гофрокартон як пакувальний матеріал. Це було чудовим виходом для виробників продукції з делікатних матеріалів, що б'ються. Пакувальна коробка з гофрокартону чудово захищала товари, і тепер вони доїжджали до покупців у цілому вигляді.

Через 3 роки після появи одношарового гофрокартону американцю Оліверу Лонгу прийшла ідея до гофрованого шару приклеювати плоский. Ще 8 років знадобилося, щоб Роберт Томпсон вигадав тришаровий варіант упаковки. Майже одночасно з цим рішенням у 1881 році було створено першу машину для виробництва гофрокартону.

Компанія Thompson&Norris випустила примітивний апарат, але це було справжнім проривом у виготовленні картонної упаковки! Машинка не просто створювала листи гофрокартону, а й формувала з них рулони. Вали зі стволів гармат рухалися вручну. Так створювався рифлений картон для коробок. Спочатку для нагрівання плоских листів використовували газові пальники, але це було пожежонебезпечним. Тому перейшли на пару. На той час рулони з гофрокартоном були стандартної ширини – 660 мм. Саме такої довжини були стволи гармат. Роберт Гейр став свій винахід вирубки коробок використовувати на гофрованому картоні.

У Європі та Америці почалося масове виробництво коробок із гофрокартону. Ними активно стали замінювати громіздкі та незручні дерев'яні ящики. Наприкінці XIX століття один із співробітників компанії «Томпсон і Норріс» запатентував механізм виробництва гофрованого картону. Він включав три елементи:

• протяжну транспортувальну стрічку;
• стол для нагрівання;
• спеціальний клей, що застигає при нагріванні.

Спочатку щільний папір нагрівався, потім відбувалося формування хвилястого шару. І в кінці плоскі та гофровані шари склеювалися між собою.

Особливості виробництва коробок із картону у першій половині XX століття

На цьому історія гофроящиків не закінчилась. Разом із прогресом 20 сторіччя розвивалася і сфера упаковки. Удосконалювалися процеси її виготовлення та якість виробів. Час гофрування картону скорочувався. Якщо 1910 року могли виробляти до 10 метрів за хвилину матеріалу, то 1930 – вже близько 100 м за хвилину.

У 1916 році був створений і поставлений на виробництво п'ятишаровий гофрокартон, а в 1953 - найміцніший 7-шаровий пакувальний матеріал. Тепер картонні коробки максимально витіснили інші типи упаковки та стали основною тарою у всіх транспортних напрямках. Модернізувався і механізм нарізування картону. Гільйотину, яка значно гальмувала процес виробництва, у 1940 році замінили поперечно-різальним апаратом.

Покупці більше довіряли готовій фабричній упаковці, товар у ній купували охоче. Поліпшувалися процеси та методи друку на картоні. Про це та інші факти з історії пакувальних коробок ми розповімо в наступних статтях.